знаєте, навіть о п'ятій ранку на вулицях міста є люди.
коли по під'їздах і парках тусять жалісливі собаки.
та віддані вічного бога чесні-чесні слуги,
готові не спати - хутчіш ворушити дупою, у марші по зарплатню
а мені тільки сонце і потрібно, гріє мою спину
і ще теплі спалахи дива на сіро-чорному асфальті.
трохи вітер подмуха, трохи в сторону кине
машину водія Стьопи, котрий собі по сонних повіках виводить пальцями.