не подобається слово "разметалось", пестрая юбка - штамп, мотив якийсь надто звичайний, "нежно приукрасив" видається присилуваним словосполученням, "ожерелье" - відти ж відки й "разметалось".
"вампирят" - як на мене - сюди не пасує,
"нежный вальс", "кружит осень" - також штампи.
і ще гарно виходить:
"на разливах хвойных, боров
колыбелит нас волнами" рох-рох.
слухай, Юлько, а не досить вже длубання у своєму житті втілювати у тексті?
ч"ось воно мені так здається, ти таким чином зовсім не розсуваєш межі, а навпаки))
йєх-йєх! життєвий простір незрівнянно ширший,
аніж можна засягнути, а тому ліпше (та й легше) не розсувати рямці, а не зважати на них.
все лето нет горячей воды - меняют трубы.
приходится греть ее в кастрюле, а потом смешивать с холодной.
вот я сейчас сижу и жду пока она нагреется наконец-то.
извини, что засоряю такой херней твою страничку,
но меня это волнует в данный момент.
цветные дали, на самом деле, - это твой внутренний мир,
все твои ощущения и чувства - они не исчезают,
а только дополняют его,
они могут быть очень разными.
то, что кажется пустыней - это всего лишь
стерео-картинка - поначалу трудно что-нибудь увидеть, но потом все прояснится - новые ветры-звезды-сады.
чарівні якісь вражіння. дуже цікаво читати. я інколи хожду вулицею, де мої батьки мешкали у своєму дитинстві та юності. сильні відчуття тоді переймають, й легко побачити життя наче згори, ззовні типу тощо. то я так, перша частина твого тексту мені нагадала.
здарова, даша. мне последнее время впадло стало писать, много очень событий в жизни - новая работа и др. никак не привыкну рано вставать, потому что раньше мне было на 11 и позже, а теперь строго на 9. в свободное время играю в "ИЛ2" или хожу по гугл ерсу. что это ты так на юльку навис? она как раз очень настоящая, и с жопой у нее точно все в порядке)