Проблєма? Е ні, не маю такої проблєми. Знаю, що я смертний, ну то й що - яка ж тут проблєма?
Безумовно усі почуття, емоції тощо, можна викладати - а для чого? Я достатньо бачив смерти, похоронів, трун та трупів, аби воно просто остогидло. Втім, особливої цікавости до того ніколи й не було. Так, дуже прикро коли вмирають близькі люди.
Гадаю не варто длубатись у фунеральних процесах - чорні то думки, саме від них й виникають нєхуйові неврози.
пробач, якщо те що я кажу є тобі неприємним.
Якщо викинути з твого тексту те, що під словами "теперь", буде ліпше, саме про таке й варто згадувати, саме таким згадуванням й варто долати горе.
65740
может быть, я полного одиночества никогда не испытывал, но само по себе это чувство нормально воспринимаю. Т. е. мне не сложно его принять.
другое дело, что куча связей намертво прикрутила меня к цивилизованному образу жизни - вот их порвать - это самое сложное. Даже на год на них забить тяжело будет.
мечта. гамсуновское настроениет (Гамсун - норвежский писатель, нобелевская премия за "Соки Земли"). думаю, в таких местах понятий типа скуки не существует.
Скука - чувство вызванное цивилизацией.
малярушо, ну я зара" лусну, аж типу незручно, піду стіну колупати)
насправді, думаю, так випадково виходить, - напевно мої образи збіглися десь із твоїми (то все у голові маю на увазі) й тому видаються тобі близькими і т. ін.
взагалі, Катюхо, не вірно я вчора написав про твою Росію. То воно з позиції українця. А насправді - маєш рацію - кожен мусить любити свою Батьківщину. Незалежно від того якою вона є.
див%:уюсь я - навіть і не знаю чого тут тобі написати. знову якісь проблєми....
гадаю мусить бути одна маленька, дуже дрібна навіть, якість, яку можна так сильно вподобати, що усе інше видаватиметься не суттєвим.
Мабуть саме так і є - так ліпше тобто - най усе буде таким, що на дух не сприймаєш, а щось одне чудове стане натомість таким великим, що .... і т. ін.
мені байдужі усі ті набори якостей - подобається дуже так щось одне і все - можу ставати під прапори.
