іноді чуття такі сильні що їх не висловити жодною кількістю слів тим більше словом кохання. адже те що відчуваєш може бути лише у твоєму житті, один раз за усі часи мільйони років і єдине у цілому всесвіті.
і ще дуже кльово коли знаеш що десь є незнайомі тобі люди, з якими щось поєднує незрозуміле, і які рідніші ніж друзі з якими спілкуєшся щодня.
твоя проблєма у тому що уся ця лажа тебе переймає. якби не переймала - спокійно думав би про свою олениху - і на роботі і у тязі і у лісі. а не бачив би "повно уродів, які є мертвими мінімум вісім годин на день". оце дійсно кумедно. що тобі до них?
а текст непоганий, як завжди. нащастя літературні якості від гівна у голові не дохнуть.
стоп. не перекручуй. у своїх віршах ти кажеш - усе що повязане з цивілізацією і мусом брати у всьому цьому участь мине пригнічує. бо: -це усе несправжнє, не таке справжнє як пеньок і олениха що хрума горбушку. хіба не так? так. я не памятаю усього що ти писав раніше аби цитувати, але скрізь щось таке.
а я вважаю будь які дії, байдуже що саме - і робота і похід до мегамаркету і розгодовування оленихи - усе рівнозначне, - якщо у кожну хвилину життя чиниш так як вважаєш за потрібне.
а звідки є бажання стьобати соціальні теми? і чому взагалі з цілого життя можна виокремлювати соціальну тему? оце, як на мене, тупняк.
немає ніякої боротьби між клясами.
126174
опля. джаінт некепський байк. але. у моєму лісі дозволені тільки фуджі санфаір кросс. рама карбон. ну і фейсконтроль.
кулінський, цивілізація єст твой мозг не тому що хоче це робити, це ніби стихія. їй байдуже.
і неможливо провести межу між життям і літературою, хіба між життєдіяльністю печінки і фабулою тексту який пишеш/читаеш.
у "горбушці залишеній на пеньочку яку пожирає вагітна олениха" анітрохи не більше життя ніж у карбоновій рамі мого роверу.
це дуже круто! навіть не через якість тексту.. є купка затертих словосполучень і думок надмірна деталізація і твої вірші мені подобаються більше але. це дуже круто.
- он только учиться забивать хвозди -
много мягких знаков. кстати, не первый раз.
давно заметил что русские часто пишут так будто в быту говорят на украинском. весело.
