нуу. супер. але є кілька рядків - на мій смак - зайвих. три останні у другій частині і три останні у третій. не люблю у віршах міркувань/висновків. ну і не лише у віршах))
кожна істота порцелянова паперова або зроблена з літер пробілів і двокрапок
усі свої най-холодніші провалля
уночі намагається перейти веселковим мостом
і невагомість яку відчуваєш нагло на краї
підіймає підіймає і зносить
і тоді вони прокидаються
порцелянові паперові з літер пробілів і двокрапок
цыкаво, чынаскы, справді усі ці огидні теми грають у твому житті настільки помітну функцію аби їх вживати у кожному тексті? або амплуа таке. я справді недуплю.
кілька років я теж великий із бронзи вештався тим лісом і вірші писав про фашистів і викреслював плани концтаборів та оздоблення газових камер.
але набридло.
гдє то далєко ідут грібниє дожді.
