приблизно так: ти йдеш у справах, минаєш якесь таке упосліджене місце, типу там, до прикладу, шулявський ринок, і мимохіть спостережене тобою життєве дійство змушує буквально вдавитися не пережованими відчуттями.
приблизно так: зупиняєшся біля входу в метро й раптово розумієш: ще трохи, і тобі кранти: алкоголізм, самотність, шизофренія, всі ці штуки здаються достоту абстрактними і навіть позитивними, — нічого, — думаєш ти, — нічого, то всьо лише риси особистості, — доки вони не беруть тебе за горло, як-от зараз, у цьому натовпі, що преться, штовхаючи тебе, їбаната, який стоїть серед переходу, затуляє вхід, вихід, стоїть тут, курва, ловить кайф, розвелось наркоманів.
ти стоїш і не можеш нічого собі надумати, ну, всі ці розклади: бажання випити, зустрітися з кимось, вчинити якусь нісенітницю. тебе, курва, просто загрібає: жодної країни громадянин, жодного міста житель, жодної жінки коханець, ще й не пишеться, курва, останнім часом…
не кажучи вже про те, що, на крайняк, знайдеться яка-небудь попсова родова болячка, — скоро щось обов’язково тебе прикінчить.
чорд возьми, ваня - мною немилосердно плющит, где я это уже читала??
---олейна 50
камент не понял, но могу продублировать то, что писала семенчуку в аське:
текст - из нескольких кадров, ну максимум трех-четырех. вместить такое "длинное" понятие как "лето" он не может. оттого и резкий перескок с грозы в жару и обратно воспринимается как ляп.
вот и все, с чем я согласен. а, ну и да, конечно, щенки и стрижЫ тоже жыр
