подобається чи не подобається - все відносно. темперамент...дух...відображення ... в одних воно на цьому рівні - в інших - у зовсім іншій площині . для одних це - прийнятно, інші - не сприймають. для мене - прийнятно)подібний простір в обмеженні)
подобається чи не подобається - все відносно. темперамент...дух...відображення ... в одних воно на цьому рівні - в інших - у зовсім іншій площині . для одних це - прийнятно, інші - не сприймають. для мене - прийнятно)подібний простір в обмеженні)
Chinasky
я спокійна щодо твого комента. і до решти теж... так...поетична школа часів совка є в мені... вірніше... ніякої поетичної школи нема.... ващє... вакуум, який заповняється потроху експресивними вибриками моєї свідомості. все гаразд) будем жити!)))
народ, ви не повірите.... я не слухаю попсу взагалі.... тим більше перераховане опонентами.... пишучи "Дай Боже.." я думала лише про товариша, який помирав на операційному столі... ось така хєрня, малята....
Ух... забило дух. дякую за критику. Вона потрібна мені.факт. саме тому я викладаю свої міркування тут, а не йду за рецнезією до жополизів. спасибі))))))))
так довго йшлося сірими вулицями нудного міста. Безликі люди.. безликі будинки. болюча бруківка. кожним кроком впивається в скроні. ти відчуваєш чужі кроки , чужий біль . в чужих скронях. чужу безпорадність. не всім дано. хто то бачить - Богом обраний. класно.
чудесність... твоя чудесність, скроплена втомою осені, скепсисом зими й відродженням весни... це - ідеально.тобі вдалось... те, чого не вдалося тисячам.