перепршую... але вірш українською мовою... з приміссю Чернігівського діалекту...
ну де ви бачили в літературі чисту мову??? я тут часом навіть без "блядь" не чую...
Ваник, Ваник...
я не про стиль...і про зміст..
просто я хочу сказати від свого дівочого жіночого сердця...
знаєш, дівки... а особливо одружені такі нудні і так дістають своїх чоловіків, бо...
бо теж хочуть просирати молодість, і любити, і дарувати себе...
а от тільки БОЯТЬСЯ...
вони нервують, бо не мають опори, підтримки...
бо їм хочеться хавати, бо на чоловіка вони часто не можуть понадіятись, що нагодує, пожаліє і прийме...і того замість омріяного просирання життя і дарування любові, їх зїдає страх загубленого життя - себто страх смерті, який жене їх у спину, і змушує матюкаючись тягти роботу і заробляти бабло... і думати про те, як усе хуйово... бо нема когось близького, щоб стрілянути навіть тих грошей на пиво...і цілунку для тої любові...бодай не цілунку, а впевненості і спокою... а ще страх дає велике відчуття непотрібності нікому. навіть близьким, самотності, і що нафіг здійснення тих мрій... тут би не здохнути...
просто допоможи їй мати впевненість і стабільність, щоб не болу боляче просирати життя і можливості разом з тобою...
забрал свитер? да ты там не болей.
осенняю грусть, кашель... нам пора уже партию делать)))
рада тебя видеть..
крео такое...
мало просветления...
но жизненная позиция чётко прослеживается.)
хм... дійсно то крео треба повісити окремо...
бо
1)гарно
2)це не переклад, а варіації на тему, і зміст і почуття не збережено.
3)мені ніяково
дякую. за таку велику кількість крео у підтримку...
якось трохи меншає самотності від того...
до олейна...
так у мене з мовою інколи жахливо. просто батьки розмовляють російською, друзі - гуцули, а розкладка на компі переклюсаєься автоматично..)
а ще щодо піхви - то не треба себе завантажувати паганими асоціаціями. перекладаю, спешіал фор ю: ПІХВИ = ПОДМЫШКИ!!!!
чЁт с рифмой.
тебя, как дождями размыло. картонная бамажка.
осень в городе... становится все, как было
и пофиг, что ясно, что пропиты наши крылья.
ты знаешь повязку - под нею глазам сыро,
а осенью даже дожди несвязны и вязки