---Ivan Kulinski 10
Оце уже більш менш нормальна підбірка "дівчинко" добав спереду і ззаду, сагайдака залиш, псиська напісюн, ше згадати про лікарню Павлова, і лису гору, допиши це все на пушкінській і запость, клінічну оминай по горького з заїздом на ботанічну.
Ну і яка привокзальна? проспект миру мінімум. або на небесній.
наспівував зранку мелодію диркіна - копернік ото й таке насписалося, перших чотири написалося поки дійшов до роботи а далі як то кажуть горе атума. А щодо розміру то навпаки складно (якщо пишеш на мелодію, причому любу з голови, я багато так пишу) тому що в мене ціла нота може розбитися як на чотири четвертні так і на пунктир чи синкопу. Приміром одна ціла = четвертна з крапкою+восьма пауза+дві восьмих.
А поезія в вашому (чи то класичному) розумінні ділить все тільки на два. Отакої.
---ullitka 9
Уля, я не знаю що таке "засновки", висновки чи шо?, короче певно я тупію, не звертай увагу. Текст як текст, кожен текст найде контекст і свого читача. А право скати "ну что?" надано адміністрацією. Певно мені не сподобалось бо я люблю десь по середині притулятися до грудей.
Халлелуя!
а якщо по тексту то я змучився від такої поїботи (при всій повазі до автора)
ОЙ.
Ти кажеш, що треба залишити слід після себе
в нашій з тобою історії
Після мене хоч зорі збирай, любчику
І я малюю
Малюю графіті на твоїй стіні, твоїй огорожі...
А ти курва пєш пивасика біля баби з мечем
Скільки ще мені ходити до ворожки Ганни?
Знаєш, я побила твій рекорд в тетріз.
Скільки ліній електропередач провести до твого серця?
Твої оченята-озерця, топлять мене наче маленьких котенят. Але я й сама скачу туди, але, нажаль не долітаю.
Тільки окунаюсь трішечки і мокрію.
Банджо-джампінг, Розімієш?
Пролітаю голубкою над мостиком любови в маріїнському парку і падаю вже десь біля Дніпра підбита сатаністами Печерської лаври.
Твої плечі для мене - стіна плачу.
А ти мені показуєш великий палець і кажеш:
"Все гуд, мала"
А я...
А ти...
А вони...
О боже, коні мої неголені, доле моя трикутна.
І коли ти мене цілуєш я розумію, що це я родіна мать, а ти окружна. Поняв, козел.
Вибач, я не хотіла, просто чортове колесо закрутилося в моїй голові, і цигарки вже не допомагають.
Тож я зїдаю тебе як печиво "Марія" відпиваю чаю з горнятка яке ти мені колись подарував (таке з бобошком на ручці, помятаєш) і пишу, пишу, пишу.
