---Літ. редактор 1
для мене стріла - вождя - завжди буде римою.
Я пишу вірш а не складаю меблі.
Послухай построк)
Можливо так. Тре було потримати і все переробити. - Ночь за которую не жалко отдать сил... і пішло поїхало...
Мене емоції інтересують.
Я стих і мовчу.
возмущацца шо пише камєнтатор то неблагодарна справа. Бо деякі, на мою суьєктивну думку, взагалі мали б відпиляти собі голову пилкою. І Шо ? та нічо.
Тому най кожен робе як хоче, а Фак з Боженькою всіх розсудить.
---Літ. редактор 5
дієслівні рими не кусаються, якщо їх звісно не німєренно і тавтологія здається доречна. Дядінька - гарно звучить. А от скора - розмовне.
Забий в гуглу "скора поміч" слово скоро скоренько скоріше скорше фаста, престіссімо. а швидка мені не підходила ну ніяк))
Ну але зрештою то є лиш моя думка.
Вірш написався дуже скоро, від м. Лукянівська до вул. Лукянівська, так шо без тавтології дядіньки і скорої було не обійтись.