про суворість життя взагалі не йшлося, то просто портрет людини, описання якої неможливе без того, що є в її (його) житті. Ось чому тут какофонія заводу, діти, собаки і т.д. І взагалі малося наувазі, що ця людина дуже дивна:
див.
"чує скрипку
серед какофонії заводу
робить з ворони
яскравого папугу
і розкладає партію в шахи
на мощених вуличках
старого міста"
тому тонкий голос скрипки протиставляється какофонії заводу)
Чому ти думаєш, що доля його невтішна? Це справді людина. Не сіра, не така, як всі, не пересічна (з внутрішньої точки зору). Зовнішньо таких мільйони.
живе?
живе.
живе! - це сумнів, ствердження і стійке переконання.
Без жодних натяків ;)
