Поки дочитуєш до кінця - забуваєш, що було спочатку, і риторичне питання "чому?", починає
напружувати, і хочеться відповісти: "По качану!"
Але це якось по-дитячому і нечемно до такого знаного Тепло-автора.
Може це просто весняний авітаміноз і не достає сонячних променів?
Великотонажність тексту заважає. Хочеться
багато почуттів у кількох словах, але це дуже важко і мабуть можливо лише коли геніяльний пролиск натхнення освітить морок душі...
Жаль, что многие не увидели о чем идет речь, сфокусировавшись на второстепенных деталях...
Очень здорово и прикольно! Маловато плюсов в голосовалке...
+2