Осьо варіант новий. Вмєсто SS 18, можна замінить на 19 чи 20. Но це не міняє смисла
SS-18 «Сатана»
Ядерне оружиє - новий властєлін мира.
Надьожний прєзідєнт страни - SS-18 «Сатана»
Замріть в ожиданіі міра, моліця.
Моліця за прошле. За будуще вже...
Не нада. Все й так ясно-понятно.
Сонце лукаво моргне от вспишки.
Цій дебільній і гордій планєті Земля.
Моргне засліплене вспишкой ядерной.
І шоб там не казали мудрєци напищені.
Не було й не буде спокою ніколи.
Бо нема нічого кращого й правдивішого.
За проросші сємєна новой жизні
На розлагающихся трупах мирного насєлєнія.
Це откровєніє всієї історії чєлавєчєства.
Без лишньої пудри ліцемєрної істини.
Все остальне суєта суєт і напрасліна...
---Шкалабалав 8
я долго думала над этим явлением. Вспомнила всякие письменные работы на фоне психоделиков и галюциногенов.
Пробовала анализировать текст и с позиций модернизма, и с позиций постмодернизма. Ясность так и не пришла.
И тут меня осенило! Если провести деконструкцию, то можно углядеть как автор с присущей ему откровенностью мучительно пытается расчленить себя на (или соединить в себе) поэта и гражданина.
А гражданская лирика, это тот же городской (тюремный)романс, играющий на крючке агитпропа.
да всі комєнти хароші, бо стіх вказує на реальну картіну міра. Як би не пнамагалися спростувати, а факти весчь упряма. Передивіця історію планєтки Земля з останні лєт сто. Це ж ужос!
