П поводу очепяток: когда перечитываешь свежденаписанное или переношенное внутри (счаз поймете, пчиму ставлю в один ряд), то читаешь не то, что написано, а то, что ПОМНИШЬ. И следвательно - ошибок не видишь. зато видишь - хде ярче сказать, выбрасываешь полабзаца, вбиваешь новое ... и забываешь согласовать падЁжи и спряжОния :))
Я книгу собственных стихов не смогла вычитать :))) Одни ошибки, хть и провозилаааась :)) хть и корректооооор!!!
не нєрвнічай, очепатки - така штукенція, що коли пишеш, а не переписуєш, ти їх не помічаєш. думаю, технічні очеп"ятини до уваги не беруться, аби не граматика й стилістика, а це тобі - не грозить( сумнів щодо слова "Рубашка")
вщент можна щось розбити, розтрощти....
а по суті....- сльози за екзистенцією юності. експресія, яка межує з депресивністю... логічний фінал. прийнятно.
