Я прийду до тебе вчора
В надвечірній позолоті,
По калюжах і в болоті,
Запилюженій росі.
І у чорному папері
Відшукаю світла двері,
І засвічу наші очі замість зір.
Я прийду до тебе вчора
Заки сонце ще не сіло,
у вечірнім передсмерку
Навіть подихи сумні.
Щоб ніхто і не помітив,
Лиш душа твоя відчула,
І до мене пригорнулась у півсні.
Приспів:
Я прийду до тебе вчора,
Щоб не зрадити ніколи,
Щоб від мене засвітилась ясно ти,
Я прийду, щоб не минути,
Не забути, не збагнути,
Я прийду, щоб хоч учора, та прийти.
Я прийду до тебе вчора
Як затихне все довкола,
Зникне шелест, шепіт вітру,
Опаде акацій цвіт.
І поміж нічної тиші
Передзвін тобі залишу
І гарячими губами доторкнуся до повік
Приспів.
якщо б ще почула: він класно її співав
складна тема
і вічна
дуже гарний початок вірша:
На годиннику захід сонця,
в серці стрілки - о пів на тебе.
---valeria 35
когда нибудь и к тебе придёт понимание, что решающий фактор все таки заключен в другом.
а твои муки - всего лишь предвкушение скорой смерти.
ты комплексуешь.
ты настолько закомплексованная., что умирать будешь - в своих комплексах.
чего тебе как автору и желаю.
не как человеку - а именно как автору.
умри сука. уйди из жизни слова. потому что ты - говно.
