---griol 31
смех продлевает жизнь. ага
я не о крео.
дурилка, не понял - промолчи лучше. влом объяснять теперь.
а тормоз у нас один, вродь, до сегодя был....
Лит.редактор говорит очевидные вещи с таким посылом и нотками ...ммм...даже не превосходства, но, чувство такое, вроде строгий учитель отчитывает и на путь истинный наставляет))
не обязательно же кричать об этом!
зы. иногда мне кажется, что лит.редактор видит мир только в черно-белом цвете. (не говорю, что это плохо - тяжело, наверное)
---sandal 12
это точно.бгг
---Літ. редактор 16
зачем же так буквально все воспринимать?
---griol 19
кстате, признаюсь - первой была я, если че. решила промолчать. гы
и, кста применительно к креосу:у героя появилось время оценивать и обвинять, потому что нечем и некем жить
нет правых, нет виноватых, и жизни на марсе тоже нет - ужос
нихочу никого обидеть, но "моралью не надо заниматься" - надо просто жить как последнюю минуту, на всю, когда некогда задумываться.
Люди задумываются о том , как действуют законы бытия и есть ли они, когда есть время думать - когда вляпаются и приходится думать, от бездеятельной чистоплюйской уверенности в своей непогрешимости, в силу профессии, за которую (сандал прав, должны браться конкретные пацаны физики)... короче, тошно мне
---sandal 12
Питаннями (як це українською?..) нехай моралі повинні займатися всі абсолютно і на індивідуальному рівні в першу чергу.
Можете ще щось дописати знизу, аби моє слово не було останнім)) Cуперечки і намагання щось комусь довести мене аж ніяк не цікавлять. Наперед погоджуюся з тим, що я - дура без належної технічної освіти)), але все-таки мені хочеться, аби щось у цьому світі змінилося на краще. Думаю, мені це можна навіть без знання законів Ома.
---Літ. редактор 11
ну, скажем так:
"ересь" - это мой ответ на приведённый вами пример "Карма - це все та ж причинно-наслідкова сутність буття (що посієш, те й пожнеш)"
приведи вы хотя бы "сделай добро и брось его в воду", то я ещё соглашусь, что это определение подсознательной реакции доброго человека или человека творящего добро, но не задумывающимся над тем что он делает.
"На цьому рівні розвитку людина не чинить добро з розрахунку, а лише з глибокої внутрішньої потреби." это не есть карма. ещё раз говорю это целесообразность. и она (целесообразность) есть не меньший труд человека над собой и/или в семье/обществе/блаблабла.
карма это не осознание головой/разумом/умом "глубокой внутренней потребности", а на воздействие через подсознание на сознание человека путём предоставления разного рода трудностей/благостей и прочей лабуды для понимания нужна ли данная "внутренняя потребность"
---griol 8
Річ не в очікуваності повернення, а в тому, що "закон сіяча" діє. Це, так би мовити, космічна аксіома. А вже з якою ціллю творити - це справа глибоко індивідуальна і залежить від рівня свідомості людини. Якщо людина "сіє" благо тільки з бажання отримати таке ж благо, а не робить зла тільки зі страху бути покараною, ця людина діє як дресирована собака. До кожного рано чи пізно приходить усвідомлення, що заповіді - це не обмеження, а органічно необхідні і зрозумілі самі собою принципи нормального, здорового життя душі і тіла. На цьому рівні розвитку людина не чинить добро з розрахунку, а лише з глибокої внутрішньої потреби. Тому я кажу про необхідність духовної роботи. І тільки ця робота допоможе врешті людині стати такою, яка зможе створити сім'ю без образ, зрад, брехні і взаємних звинувачень... Останнє стосується твору.
надеюсь, это н очередная тепловоз-разборка по-семейному, а все -таки креос? тада ++
а по поводу лжи - наша правда субъективна, то сть всегда полуправдива, анесколько рз повторенная ложь вдруг у самого произносящено вызывает иллюзию правдивости сказнного и... становится реальным воспоминанием.
хорошо написано
---nonhuman-girl 5
Карма - це все та ж причинно-наслідкова сутність буття (що посієш, те й пожнеш), тільки перенесена з попередніх життів. Кожен із нас колись ( у якійсь із інкарнацій) вбивав, крав, принижував і т. п. Були ще епохи матріархату, коли жінки використовували чоловіків, за що останні успішно мстилися (вирівнювали карму)в інші періоди. Все прямує до рівноваги. Пинаймні мені така світоглядна картина багато що пояснює. Тому все-одно "винен" лише один - я сам. Щодо інших видів карми (нп., родова), вони не такі вже й поширені. Можу лише додати до мною сказаного вище, що саме причинно-наслідковість не дасть "пропасти" нічому хорошому. Тому боятися віддавати любов не потрібно. Все повертається до рук відправника бумерангом.
