як на мене - мабуть варто було деякі рядки логічно розбити ще. щоб акцент не вгадувався, а чітко бив в ритм. класно - я не в ритм з тобою.... без прощань і прощень. приємне)але це - суб"єктивно)
"листю" не знущайся з рыдної мови...
Важко для читання, але щось...ледь-ледь жевріє....десь про життя...нічого не поставлю...коли переживу, скажу більше
осик- форма родового відмінка множини від слова осика, а осика це таке дерево, листя якого постійно труситься; саме на цьому дереві нібито повісився Юда
двохмірне небо, не лише подяка від когось третього
якщо прокинутися в той час, коли несамовито спиться, і зробити все згідно, заплетеної в твої чудернацькі дреди, artінструкції, є певний сенс сподіватися, що то, саме твої крила...
PieceOfSoul
Звичайно вірю, в моєму житті є аж дві такі людини, що навіть не з півслова, аз півжесту мене розуміють. Просто іноді хочеться побути зовсім одній (навіть, коли почуваюся дуже щасливою) одним словом, це дуже дивний стан і я не зовсім можу пояснити ))
нуу. супер. але є кілька рядків - на мій смак - зайвих. три останні у другій частині і три останні у третій. не люблю у віршах міркувань/висновків. ну і не лише у віршах))
сприймаєш як є...
я дивлюся на тебе...
я сприймаю щось, що вважаю тобою...
я сприймаю власні враження щодо того, як я сприймаю тебе...
я щось таке роблю, що тебе сприймаю...
я...
хіба не дивує думка про те, що у самому початку думок немає нічого?
крео +
не будь такою категоричною) хiба ж не ради того й живемо, аби знайти того, хто хай не до кiнця, але зрозує. Хiба ти не вiриш в схожi, йдучи за текстом, замiтки в рiзних людей?)
-э-бля Шан-друг,-йа тут перевёл-таки первый куплет,-очень красивые слова,-походу и фся пьесса неплоха,-но неужель-же нельзя-было сразу на общепонятном языке писать?
-непонимаю.
