каждой маме близко, и гордость за ребенка: ух ты, мой только и мог так завернуть. Нежность и радость, и самой можно говорить черти как называя предметы. И только нам все-все понятно, и про кисель:)))
про почему уже читала.
Да, согласна со Свето-Яриком, не могла дождаться, когда же станет ясно об что это самое "почему"?
За четкое попадание в категорию "женская лирика" плюсаднула
креос нефонтан, но целиком и полностью соответствует состоянию жОнской души, када на один односложный и неактуальный впрос полчаса ищешь ответы во всех возможных словарях
Поки дочитуєш до кінця - забуваєш, що було спочатку, і риторичне питання "чому?", починає
напружувати, і хочеться відповісти: "По качану!"
Але це якось по-дитячому і нечемно до такого знаного Тепло-автора.
Може це просто весняний авітаміноз і не достає сонячних променів?
Великотонажність тексту заважає. Хочеться
багато почуттів у кількох словах, але це дуже важко і мабуть можливо лише коли геніяльний пролиск натхнення освітить морок душі...
Познущалися Ви з себе трохи, дівчинко, та й годі так жерти себе. Щось подібне я читала у Кулінського коли він ходив найматися працювати менеджером. Таке ж відокремлення своєї особистості від інших людей. Тільки призма інша. Але ж й то, й це емоційне, наповнене сарказмом, добре написано. Дякую.
Дульсінея Арталіонівна.
