Хорошее... Спасибо...
Пиши такое, зачем такое не писать?! Это у тебя лучше всего получается. Остатки души пошевелить. Напомнить нам, что мы ещё не совсем умерли, кто ж если не ты? Люблю такую (хотела сказать Малярушу)...ээээ...
А-а-а-а... Читаю, понимаю, что щас напишу - фтарая серия... Сотрю в каммент - опиздал :))))). Не , отлично, супер просто, но ты не только с чернухой завязывай. Публицистический взгляд на жизнь - как ядовитый плющ - пропитывает все чувства, эмоции, после него жить херово. перечитал пару твоих старых вещей, поднял себе настроение. Но в целом написано хорошо +1.2.
Ляскаючи (ляснути) більше підходить до - по сраці
падали/капали (інша версія) з зіржавілого
ну дрібнички пропускаєм це ж діалоги але
заспокойся/заспокійся (койся, покойся- не то )
напруженими венами - нічо (але випуклими в контексті звучить краще)
Тільки вода – крапи-крап-кріп- вода ледь чутно продовжує творити ритм життю замість поламаного будильника у химерному хворому світі.
ОК! гарно але ну чуть дописати
(творити що? ритм. кому? життю. де? у світі якому? химерному, хворому. А чиєму ? в кого світі? батька напевне чи цієї сімї або ж цієї оселі (цього)дому !
Молодець!!! мені сподобалось і думка є і гарно змальовано і не забагато і не замало - рівно настільки щоб читач додумав (чи просто замислився)
Пушки горобцям пішли на користь ...
+1
про ті часи можна знімати соціальну рекламу як про колдрекс чи що там:
-я вас так розумію
-не розумієте
-чудово розумію
:))))))))))))))))))))))))))))))))
148110
Так, я теж у 98/99 роках, коли працював у школі, часто-густо думав: випити сьогодні пляшечку світлого пива "оболонь" після роботи, чи вже завтра, а може на вихідних, коли зароблю трохи на халтурі? Цигарки "прима" люкс, півхлібини на три дні. Знамо-знами ми таке..
мила, чарівна Оленко
вдячна тобі за правду.
і цей твій біль, що ніколи не зникне - це теж, певно, початок чогось. може, нової людини. майже все починається з болю. ну і, звісно, закінчується теж ним.
У нас в 97м - не как у Генри Миллера в Париже, у кторого деньги на портвейн и блядей были, а на еду - не было,у бедняжки, и приходилось школьные обеды, учительствуя, кюшать. Как он, бененький,писал- ел варево из волокнистого мяса, капусты и картофеля. У нас все по-взрослому было.
Помню 8е марта. Школьники маму поздравили - бутылка шампуся, галаретки и цветы. Вот и весь наш праздничный ужин на семью из 4 человек и завтрашний завтрак. В смысле. конфеты с кипяточком:))) Жаль,цветы есть было нельзя