В пизду жадана. Даєш херес! Файно. Закінчення не дуже, правда.
А мені сниться Буковскі із темно-зеленого скла, він приїжджає на розйобаних рейсових автобусах до маленьких українських містечок, сидить у деревяних провінційних барах, пє славутич, знайомиться з кароокими українками, виводить їх під теплий щедрий український дощ, і вони йдуть до одного з наших потойбічних готелів- кооператор, урожай, що там ше.
я також iнколи увесь алюмiнiєвий шкандибаю трухановим острiвцем i збираю порожнi пляшки та шкуляю цигарки у гопникiв, металiстiв, емо i пенсiонерiв, а потiм сiдаю на траву i розгадую кросворди в газетах, що знаходжу.
о, а тичина iз алюмiнiю iнколи шкандибає з деревяною палицею по трухановому острову, збираючи в торбу звєробой, мать-i-мачеху та кропиву на зелений борщ.
кілька років я теж великий із бронзи вештався тим лісом і вірші писав про фашистів і викреслював плани концтаборів та оздоблення газових камер.
але набридло.
гдє то далєко ідут грібниє дожді.
а я, когда ваня мне дал впервые жодана "биг мак" почитать, на след. день говорю "даааа, жырный этот... ммм... бажан... ну.... гамбургер..."
третья и четвёртая строфы понравились.
чинака! пора прыгать!
