Чинаскі, і компанія, дякую!
Вперше я отримала тої критики, якої бажала.
Писала справді о 5 ночі підля нічного дзвінка при написанні дилому.
але нарешні критика мені сподобалась.
буду намагатися. дякую всім!
не знаю.... неплохо, на самом деле, но такое ощущение, послевкусие, что-ли... как будто прочитала не цельный текст, а просто ассоциативные ряды, слова, не связвнные ни грамматически, ни еще как-либо.
можешь лучше. можешь намного лучше. текст воспринимается мною как "что-то в голову пришло, надо срочно записать... ах, блин, на поезд опаздываю... ладно, запишу хоть как-нибудь". слова хорошие, но как-то они в себе же и потерялись.
ощущение есть, текста нету. как для меня.
дівча, не слухай Кулінського - він анархіст
і взагалі - шо це за "будильника холодильника, очі ночі..."
до речі, бути розбитою у склянки - ето бить разбітой в стакани?)))
А взагалі - душевно
Схоже на те, що дівча пише свої вірші за дві хвилини, не редагуючи, навіть не перечитуючи... Дуже щиро виходить. В деяких місцях зміна тексту на користь милозвучності і "крутості" так і проситься, але її нема, і це кльово.
+1
девочки с ландышами купили бутылку вина
девочки с ландышами хотят напиться
сидя на барже
уходящей в ещё никем не открытый космос
небо открылось и разлилось накрывая скомканные стихи
и железные крыши летающих городов
