---Ivan Kulinski 16
---коли кажуть, шо на когось не можна покластися, то я питаю: навіщо себе на когось класти? це навіть у роботі чи бізнесі так - або люди роблять все разом, або все розвалюється.
давати ж обіцянки - принизливо. і принизливо просити обіцянок. -----
шота ерунда какая-то, Вано... по-мойму, без "положиться" никакие отношения невозможны в принципе.
---олейна 19
смеялась )))))
вообще если па теме... большинство вменяемых женщин всегда искало и будет искать стабильность, серьезность и надежность. ну вот хоть ты тресни. Проигрываться вместе до труселей, бухать, ебацца и варить каву - это все ахуенчик, но и близко не стоит с тем, что ищут и ждут от отношений женщины...
---олейна 19
робив би. не щодня, звісно :) ну та й на щодня у нас мізків не стане. взагалі, в романтичному ідеалі ми вдвох мали би до труселів :)
щодо трахати дитсадківця - то саме то я й мав на увазі, кажучи, що кожен має бути самодостатнім. і, вочевидь, у ліричної героїні даного верлібру з цим проблеми -
"Вони заходять до кав’ярень, п’ють фреш і опиняються в спальні
Працівників культури, іноземних дипломатів, чи тих, хто якоюсь мірою
Зв’язує, розщеплює біль. Головне, щоб вони були не схожі на колишніх"
"Попри всі сумніви, жінки замовкають, виходять заміж, вагітніють"
"Вони не можуть бути самі – дівчата яким вже близько тридцятки,
Постійно щось лікують, в надії прожити більше ніж юні панки,
Кидають курити і їсти свиняче м’ясо, переходять на зелені яблука,
Джаз, документальні фільми, фітнес, пророщену пшеницю"
Думаю, цього достатньо, щоб зрозуміти, що лірична героїня, чи то пак її авторське узагальнення, слєгка несамодостатня, м’яко кажучи.
Кохання - це двоє, які хочуть стати одним ----> Нєа. Ні разу не правда. Кохання - це коли двоє не напрягають один одного і їм ахуєнно єбтися, варити одне одному каву і дивитися в очі.
---Ivan Kulinski 18
ти б таке робив, якби дружина приходила , програвшись до труселів? напевно ні
невже ти не бачиш різниці між "мати чоловіка" й "мати дорослу дитину?" Я б не змогла - цьом-цьом і кохання з розумово неповнолітнім: це як трахати вихованця дитсадка. Найеротичныша частина - мозок, душа. А якщо воно недозріле - вибачте.
а втім, то вже мої проблеми, так багато можно про це
говорити - колись, мо, як не подорослішаємо , й поговоримо
ЩАСТИ)
---олейна 17
ну та мова і йде поза контекстом, оскільки контексту ніхто (мо, й самі герої) не знає.
обіцянка-цяцянка, кажуть старі люди.
"хочуть стати" - то неправильне визначення, бо можна хотіти і не робити.
отже, співжиття у коханні, назвімо це так, можливе, коли кожна людина самодостатня і поважає та любить самодостатність свою та свого коханого настільки, що не бачить між ними різниці.
себто, якщо коханий прийшов п’яний і програв гроші у покер, то не "ах, яка я нещасна", а "шось я сьогодні напилася і програлася до труселів, бльо, завтра голова болітиме і заначку доведеться трохи обсмикати, але ж весело було, ну". і зранку йому - не "йобтвоюмать", а пивасика холодненького 0,33 і каву, а потім цьом-цьом і кохання, й мир в боснії. бо життя насправді - єдине і неповторне, і проблеми "я на нього не можу покластися" не існує - все у тобі.
---Ivan Kulinski 16
я встромлю носа ПОЗА КОНТЕКСТОМ чиїхось конкретних взаємин
Отже, на кохану людину покладаються не тому, що вона зобовязана виконувати якісь обіцянки. Просто ти довіряєш і усе. А виконувати обіцянки - це не питання розподілу обовязків, це питання поваги до того, кого ти кохаєш.
Співжиття , як на мене, не можиливе ані з тими, хто створює культ присяг і обіцянок, ані з тими, хто в принципі із тим, хто рухається в іншому напрямку і живе тільки за власними переконаннями. зхай і найкращими. Кохання - це двоє, які хочуть стати одним
---Літ. редактор 14
так, це пошуки стіни, бо щастя - це то, шо кожен собі творить сам. нещастя також. "покластися" цілковито не можна навіть на макбук про, і взагалі, у більшості випадків, коли кажуть, шо на когось не можна покластися, то я питаю: навіщо себе на когось класти? це навіть у роботі чи бізнесі так - або люди роблять все разом, або все розвалюється.
давати ж обіцянки - принизливо. і принизливо просити обіцянок.
про чиюсь відповідальність сенсу говорити взагалі немає, це не суд. любов наперше означає повагу, а докопатися до коренів неповаги неможливо, окрім як у собі самому.
---Ivan Kulinski 5
Що значить: потрібна стіна? Потрібне щастя, от і все. І не багатьом дівчатам під тридцятку, а кожному з нас... А коли ти йдеш (не до "папіка", а в цілковиту злиденну самотність) від коханої людини, на яку просто не можна покластися... та, блін, не тому, що грошей у нього мало, не тому навіть, що він бухає, а тому, що він обіцянки найменшої виконати не може, тому, що йому не лише ти і твої діти, він сам собі не потрібен... Хіба це пошуки "стіни"??? Але так легше - думати, що ти - бісовий романтик, а вона - меркантильна шльондра. Набагато важче взяти відповідальність на себе.
валерія, +100500
олейна, саме цікаве в тому, що в результаті, якщо людина має царя в голові, споминається самотність.. та, що настає по першій нетерплячій зраді. якось так. а, блін, пес із ним, най щастить добрим людям.
У вибраному.
Чудовий відбиток, і навіть не тому, шо тема близька, а через бестіарій із остарбайтерів, юних панків тощо.
Щодо смислу - угу, багатьом жінкам потрібна стіна. Трохи згодом багато з них б'ються в неї лобом. Або вішають на неї картинку і забувають. Але питання, як на мене, глибше - в зрадливості не стільки жінки, як людини. Вона не може довго терпіти те, що її в чомусь перестало влаштовувати, і в найкращому випадку, коли стає надто складно, то просто тихенько лишає, йдучи далі (що таке "далі" - ясєн пєнь).
а меня бы
залило одесское прирученное море,
и зимой на мне бы намерзли сосульки, - невъебенно красиво, знаете ли, - похожие на застывший водопад,
то есть водостой, водосид, водолеж
А меня вот, к примеру, залила бы река Ока. Я там сжигаю на ней мосты, разрывая её берега. Строю плотины, гидроэлектростанции, прочую поебень… если меня вдруг залила бы река Ока.
