Пиши тоді про смєрть, про маленьких дівчаток у віночках з барвінку і про велетенське дупло у столітньому дубі шо на Полтавщині біля хутора Парницького, про дівчинку Катю чорноброву і про діда Варфоломея ІV, шо спить в полі між соняхами і тихенько свистить дупою пазывныє програми "ВРЕМЯ" зразка 1969 року, шо дуже символічно, бо у тому році чуваки у Північній Америці захуярили фестиваль Вудсток...
---PawlikDoc 21
Фак читай. Редагувати блять. то як самостійна робота здана і усьо пазгец.
І цево, наступного разу коли буш писати "Шо віжу то паю" то піди десь з тьолками потусуйся чи гопа відпизди. Шоб нам чітать інтєрєсно було.
Виш не вперло людей. Нахуй нам той дощ.
автор решительно делает успехи. но если судить по гримассе типичного лицестроения данного экземпляра - он чем-то огорчён. "
улыбайтесь, господа (с) - эта фраза тебе, дружок, очень кстати. ставлю ноль за гримассу
Нє. В голосуйку я сунув нулик. А так, взагалі то, плюс. Удачі тобі.
Якшо відверто, то я радію, коли такі автори з’являються на Тепловозі. Таке.
Тримайся.
Та нє, Паулік, ти трохе не так, тойво, мене зрозуміу. Я ж плюс тобі поставив за віршик, але невеличкий, бо не відчув твій настрій, а то значит, шо ти для мене, як для читачяа, хєрувато той настрій передау. Ясно? Чи нє?
Паулік, видно шо ти маєш натхнення, наснагу і талан до написання віршикєв.
Але, чувак, чогось таки тобі не вистачає.
Наприклад у цьому віршику.
Сюжет: такий собі розхлябаний і розмитий дощем. Тобто - відсутній. Ну то нічо.
Картінка: так, ти маєш хист шоби описувати природні явища (Ггггии), але з такими метафорами як у тебе, то виглядає дуже вже НУДНО...
Пиши.
