это не ты часом делал раздел про говно на http://www.pizdec.net/ не читай больше москальских книжек - они тебя плохому научат и с них крыша может завернуцца неподецки.
закрой глаза,зашей их,и щупай одно говно-
неуважение к чужому труду пригодиться тебе
скорее всего в колонии
(там тоже лентяи сидят)-которые слишком много пиздят
....Гр изь сказав, що нам краще здатись,оскільки мисливці ящери і бандити все-одно планували знайти портал і діяли хоч і порізно, але тепер були на завершальному етапі.Я навіть прискорив процес об’єднання двох банд в одну силу.
Тепер це військо проникне у портал і ми (і ніхто!)не зможе завадити цьому.Їх військо було багатотисячним і змітало все на свому шляхові.
На пропозицiю Гризя здатися я скинув рюкзак і вихопив пістолет з останнім патроном.Я вистрілив,але потрапив у плече ящера.А треба було у черепушку!
Він звалив мене ударом в челюсть і я відлетів на метр.Тор вкусив його за спину,але ящеру було все-одно.Він душив мене і я втрачав життя, його кігті дерли мою шию, але Тор стрибнув і пробив тонку кригу-ми всі були у крижаній воді!І ми двоє, втративши здоровий глузд від холоду істерично потопили ящера в ставку і ледь вилізли назад на кригу.І зрозуміли-що нам кінець,оскільки звідусіль до нас наближалися бандити і ящери.Я підняв свій рюкзак.
Прожогом схопивши поводок, я крикнув Торові щодуху бігти до портала і тримати поводок в зубах.І я помчав по снігу і кризі за Тором на поводку, мов на водних лижах.(А по нас вже звідкісь стріляли!)Перед самими обелісками крига чомусь розривалась і Тор буквально встромився всім тілом у воду і я навіть cправді встиг проїхати пару метрів по воді.Але зразу пішов з рюкзаком на дно,тому важко загрібаючи кролем,використовуючи на всю катушку руки й ноги,я вилiз на крижину,де стояв портал вслід за Тором з надзвичайними складнощами.Сил вже ні на що не залишалося.
Але ми з Тором вийшли до самого порталу й обернулись.Ми стояли між обелісками ззаду них,а зпереду на нас гнало з п’ятдесят стріл-ми не встигли до порталу якихось півметра.Ховатися за обелісками було беззмістовно - вони були надто тонкі.І тоді я рятуючись, просунув руку в портал і її щось відштовхнуло!Портал був закритий,а нас за пару секунд уб’ють. Оце так фінал!Я сплюнув від хвилювання і глянув на стріли.Вони наближалися.Три метри4, два, один.....Але стріли кудись щезли.В нас не влучило жодної-це неможливе щастя,але що з того?Зараз ящери пустять другу серiю стрiл i прикінчать нас.
Але тут я все зрозумів-ми не могли зайти в портал, бо заходили не з тої сторони,але так як портал був прозорий-ящери побачили нас за ним і стрільнули.Але не влучили бо стріли зникли-їх телепортануло геть!
Ми були в безпеці але тільки на хвилинку оскільки наш портал був ніби як на острові і підійти до нього можна було з якого-завгодно боку.I справдi,з’явилися бандити i продовжили стрiляти в нас вже зі спини.І тепер-куди не бiжи, все-одно вб’ють!
Багато наших ворогiв обгорiло пiсля того як я зпалив лiс, i тому цiлились в нас дуже влучно.
Я подумав,що ящерам не слiд потрапляти на той бiк порталу-разом з бандитами вони були як чума-що змiтала все на свому шляху.В нас з Тором лишалося секунд4 з пять до того,як ми помремо остаточно.
За ці крихти часу ми здійснили подвиг:
секунда4 перша-я витягнув з куртки пістолет;
секунда4 друга і третя-настроїв пістолет на самознищення і закріпив його на лівому обеліскові спеціальною скобочкою;
секунда4 четверта- схопив Tора за шию і гаркнув йому-“Б І Ж И!”
секунда4 пята-забіг з ним з иншої сторони обелісків й вскочив у портал!
АААААААААААА!!!!!!!
За нами навздогін шурнули стріли,але ми встигли на тій стороні порталу відійти в сторону до того,як нас би нафарширувало ними.Добре,що я закріпив пістолет з зарядом тротилу по ту сторону портала-тут це не могло спрацювати,діяли инші закони.
І ми почули вибух, від якого гахнув портал, з якого ми вийшли, як і той, в який ми встрибнули.Його обеліски стухли і
звернулися мов гриби-сморчки.Ми виграли!Місцеві жителі Білорунії відіб’ють таки наступ банди, а вона так і не проникне через Портал назовнi.Ура!
Ми з Тором пройшли через ще один портал i безслiдно зникли.До пори до часу...
Отак я проштурмувався через багатокілометрові небезпеки та чудову природу,будучи у чотирьох порах року-
Весні,літі,осені,зимі.А після останнього порталу перебуваю в одній дуже цікавій порі-зараз би розказав...
мушу йти...може колись і розкажу.Тільки треба обойму розрядити-монстри розбушувались................................
