---Loffofora 10
засновки, лофо, - це висловлювання, в яких міститься вже відоме знання, на відміну від висновків, в яких нове знання отримується. це якщо про логіку.
це нормально, що тобі не сподобалось, бо це лише справа смаку. якщо це справа смаку.
я лише писала текст так, як мені відчулося, у формі, яка здалась мені адекватнішою. все. більше тут нічо немає. спасибі за твоє "ну что?", все так. але й не так)
---ullitka 9
Уля, я не знаю що таке "засновки", висновки чи шо?, короче певно я тупію, не звертай увагу. Текст як текст, кожен текст найде контекст і свого читача. А право скати "ну что?" надано адміністрацією. Певно мені не сподобалось бо я люблю десь по середині притулятися до грудей.
Халлелуя!
---Loffofora 7
якщо змучився, треба вiдпочити)
а так.. текст - це текст, i, читаючи його, можна звертати увагу на безлiч контекстiв, якi його визначають, на засновки, з яких виходить автор, на перед-очiкування, без яких неможливий читач. але в той самий час текст може бути прочитаний як такий, якому всих тих контекстiв замало, аби просто бути. текст як текст.
ну то таке)
а якщо по тексту то я змучився від такої поїботи (при всій повазі до автора)
ОЙ.
Ти кажеш, що треба залишити слід після себе
в нашій з тобою історії
Після мене хоч зорі збирай, любчику
І я малюю
Малюю графіті на твоїй стіні, твоїй огорожі...
А ти курва пєш пивасика біля баби з мечем
Скільки ще мені ходити до ворожки Ганни?
Знаєш, я побила твій рекорд в тетріз.
Скільки ліній електропередач провести до твого серця?
Твої оченята-озерця, топлять мене наче маленьких котенят. Але я й сама скачу туди, але, нажаль не долітаю.
Тільки окунаюсь трішечки і мокрію.
Банджо-джампінг, Розімієш?
Пролітаю голубкою над мостиком любови в маріїнському парку і падаю вже десь біля Дніпра підбита сатаністами Печерської лаври.
Твої плечі для мене - стіна плачу.
А ти мені показуєш великий палець і кажеш:
"Все гуд, мала"
А я...
А ти...
А вони...
О боже, коні мої неголені, доле моя трикутна.
І коли ти мене цілуєш я розумію, що це я родіна мать, а ти окружна. Поняв, козел.
Вибач, я не хотіла, просто чортове колесо закрутилося в моїй голові, і цигарки вже не допомагають.
Тож я зїдаю тебе як печиво "Марія" відпиваю чаю з горнятка яке ти мені колись подарував (таке з бобошком на ручці, помятаєш) і пишу, пишу, пишу.
Идут ноги по дороге, по булыжной мостовой,
вдалеке горит полоска аленькая.
я один иду встречать этот сказочный рассвет,
потому что дочка еще маленькая. (с) Лебединский
