Вибачай, я не буду до тебе приходити.
Тобі ж зов7 ніхто не потрібен.
А до серця твого - безкінечні сходинки,
Я ж піду в іншу сторону мрії.
Забувай мене, але іноді все ще згадуй.
Та закохуйся в себе самого!
Я ж втечу, ти не зможеш мене наздогнати.
Я не мрія, я вже тільки спогад.
Прощавай, я не буду до тебе приходити.
Хоч люблю тебе, блядське створіння!
Забувай мене все більше з кожним подихом.
Я пішла в іншу сторону мрії... |
