дивно-дивно-дивно-дивно. поверхні заливаються безмежним перламутром вечірнього неба, той перламутр більмом застигає на моєму оці, і колір його стає кольором моїх персональних сутінків. твориться мертвий світ. з моста звисають тоненькі руки маленької дівчинки и з пальців у воду крапле чорнило. воно розтікається нафтовою плямою і замість зелених схилів в ній відображаються обгорілі скелети прадавніх ящурів. плавають обгортки від шоколаду. тонуть залізні труби, повільно тонуть, на одній з труб сидить маленький білий тоторо і красиво курить. ще мить – і він зникне під чорною водою, як зникають під твоїми долонями мої сни. ще мить – і мій розум перетвориться на велику рибу зі сріблястими очима, що гаснуть, як останні зірки на нічному небі.
хвилини хвиль. ядерна зима мого кохання.
я відчуваю до тебе невимовно сильний потяг метро. |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 1
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
