хлопчик світлішає духом в горах Шаоліня.
хлопчик у храмах проходить по вигинам долі.
важко ростити і не перелити насіння,
важко позбутися вчасно бажаної волі.
хлопчик вбачає в майбутньому крихти минулого,
знає на колір тепло і планети заласкує,
хлопчик не ласий до смерті, та він їй смакує,
надто жадано й відверто полює за казкою.
надто жадано й відверто ховає під маскою
гострі серпи, не натянуті пращі, й приспущені
вожжі від серця, де літери гасла згасли.
хлопчик блука. і вночі засинає у пущі... |
