| 2009-06-26 : pilot :
соло щастя |  |
де ділось соло позитивного щастя ???????????????
де ті люди які посміхаються в дощ??
я блукаючи вуличяки маю дурну звичку дивитись в сірі обличчя людей ...
зїдаючи на обід їхні дикі помисли ((
інколи верне від таких думок проте приходиться не пити анальгіну наніч і терпіти чужі сни.....
безодня сірого життя ковтає нас без упину а ми роззявивши рота навіть не встигаєм зловити за руку той момент коли вже помираємо.
приходить спокій одинокість і темрява чорного кольору....
сидячи в громацькому транспорті відчуття як на безлюдному остромі...
жити тре одному
життя на двох на сто на всіх нехватить.....
вього мало і всім його не дають .
приходиться красти щастя
сидячи на унітазі дзеркального туалету в Гармидері я знімаю доріжку з прикрасних долонь довгоногого щастя ..
мого сонця на цей вечір.
світ наче відходить від тебе а на томісять ділиця кольоровими плямами тобі в лице )
жах пригод приходить на наступний вечір в спогадах за чашкою чаю з ароматом ромашки та кориці.....
не дивлячись ні на що я влив туди з фляги бальзам
відчуття душі підказало що чаю було мало чи то бальзам з чаєм
але гріє .........
вона двиться на мене і в очах хвилями біжить синє море на якому я ніколи не був........
міріади зірок які блистять на спинах змучених західних хвиль...
знову її долоні блиск вечір спогади бальзам і життя яке важко несе мене на своїх плечах в забуття.....
******************************************************
інша історія
******************************************************
за вітром розчарувань
понесло мене якось за вітром розчарувань. до цього часу спинити не може нівіть не знаю, що робити з собою.
стою дивлюсь , а передімною все пливе кудись; ЕЙ ЖИТТЯ!!! ти куди???????чекай ????
та все марно.
сиджу дивлюсь старі фотографії з старенького леп-топа (чужого), дивлсь воджу по монітору пальцем вдивляюся їй в лице, куди все подівалось?
куди все пропало?
відповідь слід шукати в собі і в оточуючих...
от так от живу то грішу то каюсь, кажу собі вкотре.
прокинусь завтра і знову думати чому так , а я хочу по іншому, я хочу краще, я хочу все змінити.
мабуть тільки хочу.
пора жити на повну ногу, а не розгулювати з паличкою як по мінному полю.
получити все і вже на сьогодні взяти скільки можна ,а потім щей завтра урвати добрий шмат того хорошого!
не подумай я не вплані якихось наркотиків тютюну чи алкоголю, це стара заюзана тема.
панк?
нєа?
точно !
ні не панк !
я про просте задоволення яке навколо...
********
холодно
розкрив спальник витер морду вологим рушником, з матом одягнув мокре взуття, з матом відкрив намет, з матом стряс на теплого себе добру літру ранкової роси .....
тре по воду сходити.
помити морду.
поїсти.
дровеняки тліють чай з трав які в ночі притоптав.
хліб сало, цибуля і 50 грамм .
пора топати .
35хв і я на вершині стрічаю схід сонця весь мокрий і заспаний, вроті немов кішка нагадила, цигарка в зуби, сходить сонце.
так добре і спокійно що лиш в туалет думка кличе але можна все і зразу.
нічого кращого нема.
біле молочно біле повітря розпласталось поміжгорами і чекає теплого сонця.
зарас з нього виростуть хмари і полетять десь на франківськ потому на київ і до москалів і до пінгвінів якшо десь по дорозі снігов не випадуть на чужі вулиці грязного міста.
***********
прикольно так було.
і я частуше з глибшим змістом вживав слово прикольно!
видать я зовсім постарів у свої то 20.
тепер валяюсь в ліжку і пишу ці рядки подивившись про безлад в політиці і викуривши ше цигарку типу як передсном (звичайно уявну бо забув купити)
згадуюю її з нею не було сумно.
ми якось кілька годин по місту в дощ катались на автобусі.
сиділи на останьому сидінні рахували кательки дощу.
лоскотались тримались за ручки.
бавились пальчиками.
лялякали про-то-про-сьо.
все так було не серьозно і по доброму.
зарас ніяк забути не вдається.
то було добре та.
здається я став психопатом бо живу старезними спогадами.
тре скласти на завтра якись розпорядок дня і надумати собі стати завтра самим успішним працівником і жителем країни і взагалі проснутись вчасно і не спізнитись на роботу.
стати хорошим для батьків і позбутись багатьох своїх поганих заскоків і проблем і головне як батько каже попернутись лицем до життя визнати свої помилки і почати рухатись в перед.
маразм?
сьогодні колишня дівчина написала мені що пора повірити в себе як колись
принаймі я колись я був більш позитивнішим.
тепер я знайшов собі проблему, мені срочно когось тре любити.
срочно.
просто помираю без почуттів до когось.
тре другу половинку бо просто довбанусь скоро.
розмаїтть ідіотьських думок щоразу провідує мою голову, і мені все частіше потрібно спілкуватися з непотрібними мені людьми, щоб просто забутись.
гуляючи вуличками маленького загвіздя де я живу чи вирушаючи до міста яке я починаю все більш і більш не любити разом з довбанутим на всю голову загвіздям, я все більше зустрічаю тупих недорозвинутих людей які переконують мене шо все не так погано.
як я би їх розстрілював.
о це був би кайф просто супер кайф.
по кулі влоб кожному ідіоту.
невже можна бути настільки тупим і жити на планеті земля????????
хочеться в цей текст вписати пару смачних матюків...
все не будем про сіру буденність.
то все.
прослухаю я якусь музичку веселу. |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 7
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
