Слово «любов» вивчили на пам’ять
А любити так і не навчилися
Одні плюють, другі щось радять
Вибачаються, сльози ллють
І латають своє надгризене…
Під одежею, чи під перснями
Пробігає життя в маршруточках
Ну а потім усі ці «шуточкі»
Ну а потім сумуєш днями
Почуваєш себе приниженим
Всі ми втопимось в безкінечному
Але ти полетиш на небко
Я танцюю бугі на дискотеці
Ти читаєш «Ніцше»
І від нього не солодко
В коридорах застигнемо з долями
Чи ліжка розплющимо, але не очі
Я лікую лице долонями
Ти заплуталась в слові «хочу»
Ніц не має так бути! Ніц!
Одиноково… |
