Осінь кожного разу приходить іншою.
Незмінними лишаються
тільки сум її та холод дощів -
сліз печальної жінки.
До блиску вимитими вулицями
сліпить вона янголів.
Монотонними звуками дощу
глушить людські молитви.
Тож марно стукати в заслону небес,
що вперто мовчить.
Осінь кожного разу
приходить в час підсумків.
Дерева трохи підросли,
на цвинтарі стало тісніше.
Теми любові та смерті
зараз, як і завжди, на передовій.
Як і попередня, ця осінь
приречена бути улюбленою. |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 2
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
