Век стада и стали -
Душа пуста
Мы слишком устали
Считать до ста
Опять не успели
Срубить хвосты
И вновь не сумели
Поджечь мосты
Ты вписан в их память
И взят в оборот
Завязан цепями
И выебан в рот
Вокруг - только маски
И рот на крючок
Живи в своей сказке,
Иван-Дурачок!
Иди своей тропкой,
Спасай Василис,
Въеби свою стопку
За хренову жизнь!
Измерен и взвешен...
И Бог с тобой
Глядит с интересом
картонный бой,
Сосёт без опаски
Зелёный чай:
дебильная сказка -
Пора кончать!
Век мёртвых младенцев
И живых мертвецов
У девочки-скерццо
В слезах лицо
А нужно смеяться,
Иначе - смерть
Ей - девятнадцать,
Тебе всего двадцать шесть
А где-то светлее,
И горит огонёк
И рубит Кащея
Ебанутый Ванёк
За счастье и правду,
И за всю эту муть
За светлое завтра
И потерянный путь...
---Ivan Kulinski 119162
Мене напевно не буде, бо десять років тому отримав свій перший діплом про вищу освіту і напевно буду святкувати то діло. Але хз. Якшо буду в Києві, то піду. Сазванімся.
---Chinasky 119159
Ні ні ні. сьогодні без вас мої любі
Доречі мош заочно познайомитись
Тала Пруткова. в неї такі вірші шо пів тепловоза покусає собі лікті)))) ги
---loffofora 119156
Так. Напевно саме так. Ніхто навіть не читає наше геніальне крєо. Тре буде якось фоткнутись для профайла. Штейн сказала, шо вона нас сфотографує.
Ми - то є любов і довіра.
А знаєте що я подумав, що наші друзі північно-східні ніц не кумекають. І просто напевно незнають що тут відбувається.
А хатинку переповнила любов)) Хі хі
У мене на підвіконничку роспустилася квіточка, а на вулиці граються дітки, трохи далі в дитсадку. А дядя виніс тьотю в білому платті на руках. А інші дядя і тьотя випустили голубів. Боя працюю навпроти загсу. Так гарненько світить сонечко. І дощик капав дуже гарненько.
Ви всі такі гарненькі.
Лофочка, я веду себе вкрай адекватно.
Я хорошо себя веду
по улице Артема.
У всех прохожих на виду
Иду довольно ровно.
Чуть-чуть кружится голова,
И на ветру мне жарко.
Но я ведь не поцеловал
Немецкую овчарку!
И не обнял я старый дуб,
Лишь поклонился скромно.
Я хорошо себя веду
По улице Артема.
\леонид киселев со второй половины двадцатого века\
