Зустрілись ми в той день,коли
все небо плакало дощем.
Здалось мені,що ти - не ти
це янгол мій,мій охоронець.
Той дощ рясний змочив тебе
І твої крила надірвав,
Ти зняв їх, але я не здогадалась
І палко так у тебе закохалась.
Жаль не зізнався ти,що відлітаєш,
Бо крила висохли і небо кличе знов.
А я? Без тебе на землі я залишаюсь
Зробила б все щоб дощ той падав знов.
Вже новий день і сонце в небі,
Тебе я згадую,лиш спогад ти.
Мене завжди будеш охороняти,
Ти янгол мій,ти мій ... і все. |
