Сьогодні вже сонечко вийшло до нас,
І гопніки вділи новий адідас.
І свято у глазках, і щастя в душі...
І проза сама розкладеться в вірші.
Я йду, в мене світиться морда ліца,
Здається, що щастю немає конца,
У мене є крила, вони замість рук.
Я вільна, я пташка, я муха, я жук,
Це все так красіво, це все як в кінщ...
В душі щось бентежить мене все одно...
Напружую мізки, і раз, і ще раз
Та нє, я не тормоз я медленний газ.
Десь чуствую лажу, десь мрачний подвох.
В яомусь моменті я всьо таки лох.
Я збила ботінкою купку лайна,
Я ж йду на роботу, та ну його на... |
