| Дивлюсь в вікно
І бачу зорі Такі далекі як і ти Чому така сувора доля? Невже не заслуговуємо ми Того кохання що навкруги. Напевно ні якщо тебе немає поруч. Але я звикну і забуду Що є далеко десь такий як ти Якщо звонити ти не будеш І просто зникнеш назавжди. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/10037.html |