| холодні руки,
холодна зелена пляшка. дивуєшся вкотре: чому ти і досі існуєш? вкотре лізуть від ніг на груди усі ті дуже добрі питання. йа змерзла, - каже умґа, мене не обходить уся ця лажа. йа обіймаю великого зайця з зеленим вухом, йа реаґую неадекватно. вимикання мережі, наїзд на свободу слова, зменшення відсотку контрабанди. ось таґ. йа - зелена пляшка йа - зелена рідина. купу папірців, з намальованими людьми, тваринами, птахами і т. ін. умґа викинула у смітник. а взагалі йа бєлий мєдвєдь, - сказала вона собі, викинула ще купу усього важливого й сховала руки в кишені. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/10165.html |