2007-05-23 : фея : P.S. 1

Твої руки завжди пахли кавовими зернами. І тому куди б ми не йшли,з нами завжди була атмосфера львівських кав”рень. Ми могли ходити занедбаними вуличками модерного міста І не відчуваит плину часу а іноді навпаки-відчувати його шалений ритм кожною клітиною його тіла. ми могли літати у небесній блакиті і купатися у божевільних зливах і сльозах щастя. напівмокрі,ми стояли на холодній бруківці,а ти грів мені руки ароматом бразильської кави і словами про вічне кохання. Ми дивилися услід останнім пташкам,що поспішали геть від напівмертвого міста . ділилися останніми канапками з бездомними цуциками з бездонними очима. .........а потім усвідомили утопічність того що було. тобто ти усвідомив .і повернувся у свій світ. Світ швидкого трафіку,серйозних дядечок з дипломатами і штучних почуттів. p.s .нещодавно я тебе знову зустріла але твої руки вже не пахли кавовими зернами. виявляється,такі парфуми давно вийшли з моди..

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11411.html