| Колись ми були інші.
Ти був великим, жирним шматком сала. Вона була крихкою скоринкою якогось з сухариків "3 корочки" і кохати їм заважало лиш одне-шлунок перетравлював їх занадто швидко.. він розщеплював ці складні харчові речовин на більш прості під дією ферментів, що вироблялися органами травної системи. тупий організм.все як за годинниковою стрілкою. все в одному ритмі... Організм насрав на їхнє кохання. хтось закричить:феее, ну що ви порівнююте всілякі нісенітниці... але ж кохання і є нісенітниця. сьогодні ми люди. але кохаємо все у тому ж ритмі-допоки життя і вчинки не перетравлять те кохання у гівно... |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11683.html |