| Що роблять зі мною
Твої карі очі, Як міцно заварений чай? Чому дозволяю? Де розум, свідомість? – Мене при нагоді спитай. Думки не тверезі. Все байдуже в світі. Лише б не боліло. Лише б тільки й далі було. Лише б не втекло. Лише б не зотліло. Але палало й цвіло. Що робиш зі мною? Чому не йду далі? – На місці знову стою. І знов на папері Думки я віршую І мовчки в задумі палю. Чому не шукаю я Інших обіймів, Але пам’ятаю твої? Блукаючи містом Комусь усміхаюсь, Але не пишу номерів. Що роблять зі мною Твої карі очі, Як міцно заварений чай. Чому я чекаю Попри те, що не хочу? – Мене при нагоді спитай. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12634.html |