2008-02-05 : Лянця : За минулим..

Я жадібно ковтаю зимові краєвиди із вікна, І спогади спливають, як картини... Колись там була тіло. А душа? Колись ти був для мене образом людини. Як образ ти і будеш дорогий. Як тінь. Як "не буває". Як лице в калюжі осіннього дощу. Як протяг і як сон. Як танець божевілля. Як "не-друже". Ти - втрата днів, ночей і почуттів. Неварта жертва. Вибач за відвертість. Могила моїх глупих щирих слів. Ти образ. Не людина. Ти дитяча впертість... ...Ковтаю краєвиди, як вино. Кричу у даль. Вибльовую минуле тобі в лице... То не моє кіно. Я вимкну звук. Щоб раптом не почули.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12859.html