| мандрую по переходах міста. у переходах тихо. лише охоронці охороняють свої порожні нічні крамниці. із білими вікнами та дверима. проходжу повз. підіймаюсь нагору. аби послухати сирени жовтих машин. і подихати. темно-синім повітрям. темно-синім вітром. темно-синім димом. аби купити джин-тонік і покурити. дрим-дрим. дрим-дрим..
моя компьютерна аліса раптом виявилась живою. як у дитинстві виявлялись живими плюшеві звірята, ходили і розмовляли. і відчували. усе най-незрозуміліше. усе те, що найважливіше. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12871.html |