2008-02-20 : Тереза Славович : Про Киев, мерию и привидений..

Я видихаю вітер в твої скроні Лікуй мене сгрібаючи у жмені Мое волосся І вірші солоні Закохані з диагнозом блаженні Шукаючі в обличчах перехожих Лиш привидів майбутнього безсмертя Мій настрій не задежить від циклонів І ми , ще посміхаемось уперто. Жбурляючи каштани в чисте небо, З надіею пожбурити у Бога… Мій Київ , ще чекає на пологи… Коли народиться надчерговий Булгаков. І хтось із мерії на раз простягне ноги… І я сміюсь пластмассово і дивно, На срібних манекенів у вітринах. Як бігуни застиглих перед стартом… Мій світ можна запхати у бюстгалтер. А я ще хочу ковзани і сина..

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/12929.html