| Ти кажеш, я пишу лише слова,
Які в думках розтануть, наче тіні. Та тільки так я вірю, що жива, Що не згублюсь в чужих думок сплетінні. Здається, я співаю у рядках І кожним звуком обпікаю серце. І, може, пам'ять на твоїх стежках Моїм тремтячим голосом озветься. А може й ні...не буду сумувать: Свої сліди я не тобі лишаю. Я хочу цьому світу розказать, Що я існую, мрію і палаю. Я намалюю в римах головне, Чого не в змозі час вірші позбавить. І хтось колись, послухавши мене, Маленький вогник у душі запалить. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13274.html |