| ***
бачу з вікна зелені пагорби то гори оточили моє подвіря як ряди амфітеатру сцену... надворі холодно свідомість пригнічує темно-сіра тягуча завіса хмар що над обрієм... там йде дощ і там десь ти дивишся з вікна на мокру вулицю по якій сьогодні не пройду без парасольки хоч так люблю дощ і ... ТЕБЕ *** не маю потреби питати що ти думаєш коли я говорю просто бачу все по твому обличчю лукава посмішка очей піднятий кутик вуст ... не маю потреби питати що ти думаєш з того чи іншого приводу ти нічого не думаєш просто сприймаєш як є... |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13463.html |