| руде цуценя, чорний кiт у мiшку
зелена драбина веде на горище вiн каже: я просто у зошит пишу у чорнiм - шо далi, у жовтiм - шо ближче залiзного птаха зникають слiди на бiлiм пiску бiля тихої рiчки руде цуценя вже собака рудий i згнив той вiнок з картопляної гички вiн сни кольоровi пiд ковдру сховав i вимкнув годинник старий паперовий а з неба пiд вербами мiсяць упав i вихопив з темряви шось випадково. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/13584.html |