2008-06-11 : Jura Ho : ПОДОРОЖ В ОДИН КІНЕЦЬ

Ми постаріємо і зрештою помремо. Нас поховають в середині літа. На дворі буде тепло, як в Сан-Ремо; Здавалося б, в таку погоду тільки жити І наші друзі в лікарняних коридорах Не зможуть довго примиритися з тим фактом, Що їхнє тіло перетвориться на порох Після інсульту, раку крові чи інфаркту Наші ліжка в будинку престарілих Застелять випраними щойно простинями. І покладуть туди якихсь дебілів, Що помиратимуть на них слідом за нами Життя – це як поїздка без зупинок. Це подорож в один кінець на той бік світу. Ми вперто мовчимо аж до поминок, А на поминках дуже важко говорити

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13598.html