| ручки ніжки та о-лівці
Акварель окуляри і не-прозорі пляшки. Я думаю. Я слухаю. І дихаю. Усі мої слова дії мрії не мають мети, і я прагну лише експансії як мої предки з їхніми такими сріблястими ракетами і. літаками. Літаки літаки літаки. літаки літакилітаки. Літаки. Я – шосейні дороги. Я – позначений на карті різними ультра-барвами. А! Усі мої кольорові дроти і. Чистотехнічні ходи. Підійди. Відійди. Пригадай. Я можливо колись помру. Але ти – ні. Дивно так – чекаєш на кожне наступне слово. У ціл-ковитій пітьмі ніби риба із сяючими плавцями. Просто хочеться виспатись Обійматись Курити опіум Я – людина у шортах. Я найліпший у світі поет. І машинка у лу-напарках. Ново-будови та інша пост-футуристична сволота. Іноді хочеться писати на чековій стрічці як касовий апарат. Хтось крутитиме крутитиме колесо, хтось кидатиме кидатиме молот. Кольорові дроти Кольорові дроти ніби все. Велосипед майбутнього виглядатиме так: [тут має бути ссилка на неабиякий малюнок але мені перевстановили вінду і нема фотошопу і впадлу ставити і ліньки малювати-сканувати ящо на папері] |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/13745.html |