| менеджерка з ейчар читає журнали "твой дом" і "твой малиш".
кульбаби відлетіли у вирій. сам вчора бачив. чому іноді стає так сумно, коли життя продовжується? (видовжується) прилетіла птаха, вкрала кавове зернятко. прилетів літак, збив сріблястого жука. прийшов новий день, я зустрів його вві сні. птаха виплюнула кавове зернятко. жук перевернувся на животик і задріботів до яскравої клумби. я подарував менеджерці з ейчар вірші Буковскі. іноді залишатися на своєму місці важче, ніж стати легким, наче відцвічена квітка... наче прадідівська пісня, що звучить лише в твоїй голові... вітер з по-о- ля... ... іноді єдиним рятунком є твоє волосся, у якому заплутуються парашутики кульбаб. ... хочу щодня назавжди заплутуватися в тобі. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/13755.html |