2008-09-17 : Шандрук : те від чого стає світліше

К е з о н і я (співає): Здається легко – ділитись враженнями Ділитись навпіл своїми парами Кров з носа – слабо-газована Ледь-тепла і сильно-розбавлена К а л і г у л а: Знаєш, я сиджу іноді біля басейну і дивлюсь на воду. Вона ненормально спокійна. Такої ж не буває. К е з о н і я: Точно. Я давно помітила. Вона важка і не рухається, її ніби тягне весь час вниз. К е з о н і я: Цього не було раніше, до того як ти не став кесарем, ще тоді – усе було інакше. К а л і г у л а: Для мене нічого не змінилось. К е з о н і я: Так, для тебе ніколи нічого не змінюється... К е з о н і я (співає): Я хотіла грітись під водою під ковдрою і уві сні я хотіла бути живою - такою як... їжачок я хотіла носити у собі світ твій і ... К а л і г у л а (перериває її): Я лише зрозумів дещо. Про усе на світі: про Бога, про людей і тварин, про наші з тобою бажання і про бажання інших. Я зрозумів дещо, - те, - від чого стає світліше. К е з о н і я (показує на воду): Дивись, там хтось є. К а л і г у л а: Не хвилюйся. То тінь. К е з о н і я: Ні. Адже я бачу. І мені страшно. Калігула підіймається і виймає ніж. Вода у басейні спокійна та непрозора. К а л і г у л а: Не бійся, це ж лише тінь. Кезонія опускає голову і більше не рухається. Над водою з»являється Тінь. Калігула б»є її кілька разів ножем але Тінь не зникає. К а л і г у л а: Нехай. К а л і г у л а (до Кезонії): Але. Мені стане цього НА УСІ МІЛЬЙОНИ РОКІВ. Тінь збільшується і поглинає сцену.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14103.html