2008-11-21 : олейна : Хвилина мовчанки

Відпустіть помирати з миром Вояків ОУН-УПА Хай вважають себе визволителями - Принаймні, себе від себе Віддайте Паші Морозову Його предків, нащадків, його героїв Хай гордо носять свої ордени. Чому? Чому я не хочу жити в країні Пішаків, що воюють з пішаками, Маючи одного з них За чорно-білого короля? Чому я не хочу бути свідком Кидання жеребу на цапа відпущення В ім’я залагодження проблем сьогодення Й перекидання наново Й перетягування Й закладання за одного – всіх Випадкових пересічних цапів З їх без’язикої галасливої згоди, За яку набагато краще – мовчанка ягнят? Чому я не хочу жити в країні, де всі – православні, Бо… можуть хрестом твердо і правильно розколоти черепа Іншому, Теж православному, Але не того обряду - Іншому, Теж іновірцю, Теж атеїсту, Такому, як ти. Я не хочу такої віри. Я хочу спільної прощі І спільної всеспокути, Де б кожен перепросив кожного І кожний - його простив. Бо він теж дивився в дзеркало І побачив правду Про себе, сволоту, І має сором І врешті здобув сміливість Звинуватити себе і мужньо Захлопнути пащеку Для хвилини мовчанки. Не жертвам голодомору – їм вона вже не потрібна - А собі, маленькому, Щирому, відвертому, Навіки похованому В соціально свідомій Статево зрілій і Здатній на волевиявлення голосуванням Особистості… Тихо! Хвилина пішла...

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/14481.html